Сексуальна експлуатація та наруга є неприпустимим порушенням прав людини, що суперечить основним цінностям гідності та рівності. Адже кожна людина має право на безпеку, повагу і захист від будь-яких форм сексуальної експлуатації чи насильства. В умовах викликів війни і гуманітарної кризи, найбільш вразливі верстви населення, зокрема діти, можуть стати постраждалими від небажаних дій сексуального характеру.

Сексуальна експлуатація і наруга (СЕН)

Сексуальна експлуатація – факт або спроба зловживання вразливим становищем, владою або довірою

в сексуальних цілях, вчинені гуманітарними працівниками проти дітей та сімей, яким надається допомога.

Приклади:

  • вимагання сексуальних послуг в обмін на надання допомоги (матеріальна, фінансова, політична);
  • відмова чи погроза відмови у допомозі в обмін на сексуальні послуги;
  • погрози сексуальної експлуатації;
  • купівля послуг осіб, які займаються проституцією, навіть якщо в країні це офіційно прийнятно.

Сексуальна наруга – факт або загроза фізичної дії проти статевої недоторканості або із застосуванням

сили, або в нерівних умовах, або з примусом, вчинені гуманітарними працівниками проти дітей та сімей, яким надається допомога.

Приклади:

  • будь-які дії сексуального характеру з дітьми;
  • погрози небажаного статевого акту;
  • спроба чи факт фізичного проникнення із застосуванням сили чи примусу;
  • будь-які примусові та/або небажані дії сексуального характеру: доторки, поцілунки, натяки, неприйнятна мова та жести тощо.

Сексуальні домагання – будь-які небажані дії сексуального характеру, прохання про сексуальні послуги, висловлювання, фізичні дії, жести або будь-яка інша поведінка сексуального характеру, що може образити чи принизити іншу особу.

Приклади:

  • будь-які примусові та/або небажані дії сексуального характеру: залицяння, доторки, поцілунки, натяки, неприйнятна мова та жести тощо;
  • спроба або факт сексуального насильства, зґвалтування;
  • небажані дії/увага сексуального характеру як умова для працевлаштування, підвищення тощо.

Політика нульової толерантності до СЕН:

« Карітас України використовує підхід нульової терпимості до сексуальної експлуатації і наруги у будь-якій формі. Сексуальна експлуатація та сексуальна наруга є актами серйозного проступку і підставою для дисциплінарних заходів, включаючи звільнення в загальному порядку». Політика Убезпечення, п. 11.1

Заборона дій сексуального характеру щодо дітей

Карітас України категорично забороняє дії сексуального характеру щодо дітей, незалежно від їх віку, обсягу дієздатності (в тому числі у разі надання повної цивільної дієздатності) чи досягнення віку надання сексуальної згоди, визначеному у законодавстві, а також незважаючи на згоду самих дітей чи їх батьків/опікунів або інших осіб, які відповідно до закону представляють інтереси дитини. Помилкове переконання щодо віку дитини не вважається виправданням для такого порушення». Політика і процедури захисту дітей і вразливих дорослих, п. 9

В мережі Карітасу України категорично заборонено:

  • мати будь-яку сексуальну взаємодію з дітьми (особами до 18 років);
  • зловживати своїми повноваженнями, щоб вступити у сексуальні стосунки з людиною в потребі (бенефіціаром/кою);
  • надавати допомогу, гроші, працевлаштування, товари і послуги в обмін на секс або інші сексуальні дії;
  • мати статеві стосунки з людьми, які займаються проституцією, навіть якщо це дозволено в державі;
  • вчиняти небажані дії сексуального характеру щодо своїх колег (залицяння, доторки, поцілунки, натяки, неприйнятна мова та жести тощо).

Карітас України у своїй діяльності прагне попереджати та протидіяти будь-яким випадкам СЕН. Для цього ми вживаємо заходи на різних рівнях та у різних напрямках:

  1. Проінформованість. Усі працівники, волонтери, партнери і підрядники мають знати і усвідомлювати стандарти поведінки, якої від них очікують, щоб уникати сексуальної експлуатації та наруги.
  2. Профілактика. Організація створює безпечне робоче середовище через застосування відповідних політик і механізмів, через що всі розуміють, як звести до мінімуму будь-які ризики СЕН.
  3. Звітування. Працівники, волонтери, партнери і підрядники повинні знати, як діяти, якщо виникають підозри чи проблеми, пов’язані з СЕН.
  4. Реагування. Організація негайно розглядає всі повідомлення про СЕН, допомагає постраждалим і забезпечує їхню безпеку та благополуччя.
Всі права захищені © Карітас України, 2025
MEMO.ua