Політика протидії торгівлі людьми
Політика протидії торгівлі людьми – це документ, який визначає політику Карітасу України щодо протидії всім формам торгівлі людьми та експлуатації.
Торгівля людьми означає здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином (Закон України від 20.09.2011 № 3739-VI «Про протидію торгівлі людьми», ст. 1).
Карітас України дотримується принципу нульової толерантності щодо торгівлі людьми і забороняє застосування будь-яких форм торгівлі людьми або примусової праці в роботі мережі, в тому числі з боку наших партнерів і підрядників (афілійованих осіб).
Політикою протидії торгівлі людьми визначено:
- загальні положення, сферу застосування і основні терміни;
- вимоги щодо заборони торгівлі людьми;
- зобов’язання персоналу і афілійованих осіб задля запобігання і протидії всім формам торгівлі людьми;
- заходи, що застосовуються в мережі Карітасу України з метою попередження і протидії торгівлі людьми;
- механізм повідомлення про потенційні випадки порушення вимог політики;
- принципи недискримінації і захисту викривачів;
- правила щодо відповідальності за дотримання політики, а також за її порушення;
- вимоги щодо захисту інформації та конфіденційності.